Я прийшла на цей предммет, тому що я хочу:
-більше дізнатись про цих жахливих істот
-про те чим вони харчуються
-що вони роблять у вільний час
-для чого їм вбивати живих ічстот і пити їхню кров
-чому серед вампірів нема вегетеріанців
-чи дійсно вампіри нацжахливіші

Я вірю у вампірів, тому що багато разів показували по телевізору мертвих людей з двома маленькими дірочками на вені, на шиї.
До тго ж якби вони не існували тоді для чого ми вивчаємо цей предмет?? Для приколу?? (Вибачти за таке висловлювання) Я самазустрілася з вампіром, коли гуляла біля будинку з привидами, він був жахливим!! я бачила жертв вампіра, теж дуже страшне видовище. існує дуже багато фактів про існування вампірів, але немає сенсу їх наводити, ому що, якщо ми вичаємо цей предмет це означає, що ми готуємось до зустріі з ним.
багато людей розповідали мені про вампірів, але я у це не вірила до сьогоднішнього дня. Нав іть ельфи мені розповідали, що бачили ци жахливих істот.

Все, я закінчила, надіюсь тобі сподобається моє висловлювання.

Додано (22.04.2008, 10:22)
---------------------------------------------
вибач за велику кількість помилок

Гипотезы о происхождении вампиров

в игровом мире "vampire:masquerade" происхождение вампиров описано так:

Потомки Каина

Одна из гипотез о вампирах основана на апокрифических библейских текстах и некоторых недосказанностях в самой Библии. А именно - что первым вампиром был Каин, а само явление вампиризма - проклятие, наложенное на Каина Богом. И на самом деле не проклятие, а благословение. Так как убив брата Каин преподнёс Богу достойную жертву (из за своей профессии - земледельца, в отличии от своего брата - пастуха, который мог жертвовать богоугодных овец) [источник?]

Авторами данной гипотезы являются разработчики настольной игры "Вампир: Маскарад", из компании "Белый Волк", занимающейся созданием правил и пособий по ролевым играм. Также по системе Маскарада проводятся форумные и полевые игры, написано несколько книг и выпущено две компьютерных игры.

В рамках этой гипотезы все вампиры являются потомками Каина (и их называют каинитами). Так же в рамках этой гипотезы вампиры разделяются на 13 основных кланов ведущие своё начало от 13 вампиров второго поколения. Основанная на апокрифах история вампиров говорит о 3-х вампирах первого поколения, то есть инициированных самим Каином и 13 вампирах, инициированных "сынами" Каина. История это переплетается с основным текстом Библии. Так считается, что в "до-потопные" времена существовал город вампиров, но после потопа все следы Каина, его "сыновей" и города исчезли. Как раз после этого и сформировались 13 кланов вампиров: Бруджа (Бруха, Бруя), Гангрел, Вентру, Тореадор, Малкавиане, Носферату, Салюбри (которых позднее заместили Тремеры), Ласомбра, Тзимицу (Тзимиске, Зимищи), Каппадокийцы (которых позднее заместили Джованни), Сетиты, Ассамиты, Равнос.

Потомки другого прародителя

Эти гипотезы расходятся в вопросе, каким образом стал вампиром родоначальник этой расы, когда это случилось, и как его звали, но все они сходятся в том, что изначально вампиризм был свойством одного человека, а затем уже другие были созданны им через укусы. Как правило, прародитель является сильнейшим из вампиров, и неактивен в настоящее время. Его пробуждение является мощным катаклизмом, способным полностью изменить известный нам мир.

Додано (02.05.2008, 01:40)
---------------------------------------------
Вампіри - відносяться до класу нежиті. Кров є для них джерелом сили. Вони ненавидять сонячне світло. Свята вода палить їх плоть немов кислота; домашні тварини приходять в жах від однієї їх присутності.
Вони незвичайно сильні і швидкі. Уміють обертатися кажанами. Дзеркало не відображає їх. Їх серця не б'ються, але вони не мертві. Їх губи яскраво-яскраво-червоного кольору, але обличчя бліді...
Далеко не всі вампіри встають з трун і перетворюються на кажанів, щоб перелітати з місця на місце. (Ймовірно, форма кажана - винахід тільки Брема Стокера - автора відомого всім "Дракули". До нього, згідно фольклору, вампіри оберталися в яких завгодно тварин, але тільки не в кажанів!)
Трансільванія - земля, де раз у раз палахкотіли кровопролитні війни, і, шляхетні пани зводили на пологих схилах Карпат свої похмурі замки, - завжди вважалася достатньо таємничим місцем. Порослі лісом гірську місцевість населяли глибоко релігійні селяни, які свято вірили, що душа може відлітати від тіла ще за життя і подорожувати по світу як птах або будь-яка інша тварина.
Життя в центрі такої водоверті було сущим пеклом для трансильванських селян, цілком залежних від урожаїв з своїх земельних наділів. Епідемії, що зароджувалися тут, з швидкістю пожежі розповсюджувалися по окрузі і спустошували цілі міста і провінції. Ці страшні події ще більше підсилювали віру у вампірів, на яких часто покладали відповідальність за будь-яку смерть. Безпорадні перед епідеміями, жителі закопували небіжчиків негайно після смерті, на жаль, нерідко до того, як людина померла і перебувала в стані каталепсії, коли дихання може уриватися. Нещасні жертви прокидалися в могилах і намагалися вибратися назовні. Пізніше грабіжники або звичайні жителі, стривожені думками про те, що похованими можуть опинитися вампіри, викопували їх і з жахом знаходили скорчені тіла тих, хто безуспішно намагався вибратися з могильного полону.
Знаючи рівень освіти людей того часу, неважко припустити, який жах охоплював їх, коли вони розкривали поховання і бачили кров під нігтями або в роті трупа, роззявленому в останньому крику. І звичайно ж приходили до висновку, що виявлений черговий вампір. А вже якщо труну відкривали, як мовиться, вчасно, коли тіло ще подавало ознаки життя, всі показники вампірізму були в наявності, і кіл, увіткнений в груди, клав кінець мукам нещасного.
Вважалося, що повнокровна людина може швидше виявитися жертвою вампіра і сама стати такою, бо укус спричиняє за собою перетворення на вампіра.
Іноді з вампірами намагалися боротися зовсім дитячими способами. У Східній Європі вивішували на вікнах і дверях гілки жостеру і глоду, останній вважався чагарником, яким був прикрашений вінець Ісуса, - вампір напореться на його колючки і не піде далі. Зерна проса, за переказами, також повинні були відвернути увагу повсталого з труни вампіра: він кинеться збирати їх біля могили і забуде про жертву.
Хоча вважалося, що дихання вампіра смердюче, прийнято було думати, що самі вони не виносять сильних запахів, наприклад часникового, і в могили часто клали головки часнику, вішали в'язки його на шиї померлих.
І, як інші злі духи, вампіри завжди боялися срібних виробів і зображень хреста, які вішали на дверях і воротях, для того, щоб не могли проникнути в будинок безсмертні душі. Люди спали, поклавши під подушки гострі предмети, доходило навіть до того, що, боячись нічних візитів, розкладали людські фекалії на своєму одязі і навіть клали собі на груди.