Хогвортс- школа чарів та чаклунства
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Асрономія
ДжорджДата: Субота, 19.04.2008, 20:02 | Повідомлення # 1
Чарівник новачок
Група: Вчитель
Повідомлень: 55
Репутація: 0
Статус: Offline
Напишіть твір-роздум "Моє уявлення про Астрономію"

Правилам"НІ"
 
LairielДата: Субота, 19.04.2008, 22:47 | Повідомлення # 2
Профі у чарах
Група: Вчитель
Повідомлень: 318
Репутація: 3
Статус: Offline
а де лекція??

Додано (19.04.2008, 22:47)
---------------------------------------------
потрібно писати лекцію, я не можу нічого уявити про астрономію, бо мені вчитель її ще не викладав!! angry

 
ДжорджДата: Неділя, 20.04.2008, 15:02 | Повідомлення # 3
Чарівник новачок
Група: Вчитель
Повідомлень: 55
Репутація: 0
Статус: Offline
Телескопы
(Астрономия)
Телескопы.

*Профессор сидела в кресле и о чём-то мечтала. На столе стоял остывший чай. Но вот от раздумий Соло Асакуру отвлёк звонок. Это был первый звонок в этом году. Девушка встала.*

Приветствую! Снова я говорю вам это слово. Хочу поздравить всех с окончанием каникул, надеюсь, этот год будет очень полезным для нас всех, т.к. я собираюсь уделить больше времени этому предмету. * В то время как профессор говорила свою вступительную речь, взглядом она искала ученика, всего одного. // интересно, он ещё здесь? //* У меня есть одно правило: я создаю список лучших учеников в конце каждого учебного года, но прошлый учебный год был для меня слишком тяжёлым, т.к. в данном предмете я новичок, более того: моё здоровье резко пошатнулось, поэтому я надеюсь, что преподавателей по данному предмету будет у вас вскоре трое. * Посмотрела в самый дальний уголок класса, да, он был там, он, явно, ещё не решил, делать ли ему домашнее задание в этом году или нет, но на лекции всё же счёл своим долгом поприсутствовать*. Итак, я клоню к тому, что в конце года я создам список лучших учеников, возможно, будет и материальная награда от меня лично, но в чём я не сомневаюсь- будет особое задание, нет, новизны особо не ждите, просто, я стараюсь выбирать для такого повода самые спорные темы для обсуждений. А теперь я предлагаю начать первую лекцию. * Отвернувшись от аудитории, профессор улыбнулась сама себе и написала на доске всего одно слово « Телескоп»*

Как вы думаете, сколько лет самому древнему телескопу? Даже не мучайте себя этим вопросом! 400! Много ли это? Или мало? Для такой науки как астрономия- бесспорно, это мало. Но ... в сравнении с человеческой жизнью- это срок. * сделала какой-то непонятный жест, задумалась, но продолжила* Как бы не абсурдно это сейчас звучало, но телескоп появился именно благодаря появлению линзы! Линза- специальное стекло, назначении которого собирать или рассеивать лучи света. Выпуклые линзы- собирающие, вогнутые- рассеивающие. Идею двух разновидностей линз подсказала сама природа: некий любопытный человек заметил, что через прозрачную каплю воды он видит предметы или увеличенными или уменьшенными и перевёрнутыми. Такой же эффект даёт и круглая стеклянная банка с водой. Телескоп представляет собой комбинацию линз, при которой изображение удалённого объекта приближается во много раз. Это достигается разными способами. Сейчас я вас снова удивлю * Соло улыбнулась*. Кто-нибудь из вас знал, что Леонардо да Винчи занимался оптикой? * Вопросительный взгляд. Профессор снова посмотрела в конец класса и увидела положительный ответ в глазах ученика * Он сказал так:» Сделай очковые стёкла для глаз, чтобы увидеть Луну большой. « В записях да Винчи был обнаружен набросок схемы телескопа. Но, как вам многим наверняка известно, первые опубликованные сведения о телескопах связаны с именем Галилео Галилея. Нужно сказать, что телескоп Галилея многим напоминает телескоп ушедшего века: в противоположных концах трубы установлены 2 линзы. Линза, обращённая к объекту наблюдения- ОБЪЕКТИВ, а линза, обращенная к глазу ( оку)- ОКУЛЯР. В ТЕЛЕСКОПЕ Галилея объективом служит двояковыпуклая линза., а окуляром- двояковогнутая. Но, разумеется, Галилей был не единственным учёным. Который занимался конструированием телескопа. Иоганн Кеплер не успел изготовить прибор, но * небольшая пауза* сохранился чертёж. Телескоп Кеплера отличается от телескопа Галилея тем, что у него окуляр- тоже выпуклая линза. Недостаток… * Соло замолчала, снова посмотрела в конец аудитории, профессор решила дать право голоса ученику*
- Изображение объекта получается в перевёрнутом виде. Я прав?
- Как всегда * кивнула* Но положительное в том телескопе тоже было: больше поле зрения- это раз, а второе- объект по всему полю виден одинаково чётко. Первый такой телескоп построил в 1613 немецкий астроном Христофор Шейнер, а к 1640 «Кеплерова труба» вытеснила все прежние системы телескопов. Рефрактор- телескоп с объективом из линзы. Рефлектор- телескоп, объективом которого служит вогнутое зеркало. Первый рефлектор был построен Ньютоном. Но есть ещё и третий вид оптических телескопов- менисковый, его изобрёл Д.Д. Максутов. В этом телескопе применена комбинация зеркала с мениском, т.е. с выпукло- вогнутым стеклом. А вообще это очень удобная вещица, она проста в использовании и небольшого размера.


Правилам"НІ"
 
LairielДата: Понеділок, 21.04.2008, 09:52 | Повідомлення # 4
Профі у чарах
Група: Вчитель
Повідомлень: 318
Репутація: 3
Статус: Offline
Що вивчає астрономія. Зв'язок астрономії з іншими наука¬ми, її значення. Астрономія1 — наука, що вивчає рух, будо¬ву, походження і розвиток небесних тіл і їх систем. Нагромаджені нею знання застосовуються для практичних потреб людства.
Астрономія е однією з найстародавніших наук, вона виникла на основі практичних потреб людини й розвивалася разом з ними. Елементарні астрономічні відомості вже тисячі років тому мали народи Вавілону, Єгипту, Китаю і застосовували їх для вимі¬рювання часу та орієнтування за сторонами горизонту.
І в наш час астрономію використовують для визначення точного часу й географічних координат (у навігації, авіації, кос¬монавтиці, геодезії, картографії). Астрономія допомагає дослі¬джувати й освоювати космічний простір, розвивати космонавтику й вивчати нашу планету з космосу. Однак цим далеко не вичерпу¬ю ться завдання, які вона розв'язує.
Наша Земля — частина Всесвіту. Місяць і Сонце спричиняють на ній припливи і відпливи. Сонячне випромінювання та його зміни впливають на процеси в земній атмосфері й на життєдіяль¬ність організмів. Механізми впливу різних космічних тіл на Землю також вивчає астрономія.
Курс астрономії завершує фізико-математичну і природничо-наукову освіту, яку ви здобуваєте в школі.
Сучасна астрономія тісно пов'язана з математикою і фізикою, біологією і хімією, географією, геологією і космонавтикою. Вико¬ристовуючи досягнення інших наук, вона в свою чергу збагачує їх, стимулює розвиток, висуваючи перед ними все нові завдання.
Вивчаючи астрономію, слід звертати увагу на те, які відомості € достовірними фактами, а які — науковими припущеннями, що з часом можуть змінитися.
Астрономія вивчає в космосі речовину в таких станах і мас¬штабах, які не можна створити в лабораторіях, і цим розширює фізичну картину світу, наші уявлення про матерію. Усе це важливо для розвитку діалектико-матеріалістичного уявлення про природу.
Наперед визначаючи настання затемнень Сонця і Місяця, появу комет, показуючи можливість природничо-наукового пояснення походження й еволюції Землі та інших небесних тіл, астрономія підтверджує, що межі людському пізнанню немає.
У минулому столітті один з філософів-ідеалістів, доводячи обмеженість людського пізнання, твердив, що, хоч люди й зуміли виміряти відстані до деяких світил, вони ніколи не зможуть визна¬чити хімічний склад зір. Проте незабаром було відкрито спектраль¬ний аналіз, і астрономи не тільки встановили хімічний склад атмосфер зір, а й визначили їх температуру. Неспроможними виявилися й багато інших спроб установити межі людського пі¬знання. Так, учені спочатку теоретично оцінили температуру місячної поверхні, потім виміряли її із Землі за допомогою термо¬елемента і радіометодів, згодом ці дані були підтверджені прила¬дами автоматичних станцій, що їх створили і послали на Місяць люди.
2. Масштаби Всесвіту. Ви вже знаєте, що природний супутник Землі — Місяць — е найближчим до нас небесним тілом, що наша планета разом з іншими великими і малими планетами входить до складу Сонячної системи, що всі планети обертаються навколо Сонця. У свою чергу Сонце, як і всі видимі на небі зорі, входить до складу нашої зоряної системи — Галактики. Розміри Галакти¬ки настільки великі, що навіть світло, поширюючись зі швидкістю 300 000 км/с, проходить відстань від одного її краю до іншого за сто тисяч років. Таких галактик у Всесвіті безліч, але вони дуже далеко, і ми неозброєним оком можемо бачити лише одну з них --туманність Андромеди.
Відстані між окремими галактиками звичайно в десятка раз перевищують їхні розміри. Щоб ясніше уявити собі масштаби Всесвіту, уважно вивчіть малюнок 1.
Зорі є найпоширенішим типом небесних тіл у Всесвіті, а галак¬тики і їх скупчення — його основними структурними одиницями. Простір між зорями в галактиках і між галактиками заповнений дуже розрідженою матерією у вигляді газу, пилу, елементарних частинок, електромагнітного випромінювання, гравітаційних та магнітних полів.
Вивчаючи закони руху, будову, походження й розвиток небес¬них тіл та їх систем, астрономія дає нам уявлення про будову і розвиток Всесвіту в цілому.
Проникнути в глибини Всесвіту, вивчити фізичну природу небесних тіл можна за допомогою телескопів та інших приладів, що їх має у своєму розпорядженні сучасна астрономія завдяки успі¬хам, досягнутим у різних галузях науки і техніки.

думаю я заслужую на величееееезний бали tongue

 
harrypottervikaДата: Понеділок, 21.04.2008, 10:30 | Повідомлення # 5
Профі у чарах
Група: Адмін
Повідомлень: 404
Репутація: 5
Статус: Offline
найбільший бал 25 очок!
 
ДжорджДата: Понеділок, 21.04.2008, 19:32 | Повідомлення # 6
Чарівник новачок
Група: Вчитель
Повідомлень: 55
Репутація: 0
Статус: Offline
Lairiel, 25 очок

Правилам"НІ"
 
C@sperДата: Четвер, 01.05.2008, 15:16 | Повідомлення # 7
Головний редактор газети Щоденний Віщун
Група: Модераторы
Повідомлень: 194
Репутація: 2
Статус: Offline
МИКРОСКОП (от греческого mikros - малый и skopeo - смотрю), оптический прибор для получения увеличенного изображения мелких объектов и их деталей, не видимых невооруженным глазом.
Изобретение микроскопа обусловлено скачком в развитием оптики в XVI-XVII вв. Некоторые оптические свойства изогнутых поверхностей были известны еще Евклиду (300 лет до н.э.) и Птоломею (127-151 гг.), однако их увеличительная способность не нашла практического применения. В связи с чем, первые очки были изобретены Сальвинио дели Арлеати в Италии только в 1285 г.
В XVI веке Леонардо да Винчи и Мауролико показали, что малые объекты лучше изучать с помощью лупы. Тогда же в Нидерландах потомственные оптики Захарий и Ханс Янсены (1590 г.) смонтировали две выпуклые линзы внутри одной трубки, т. е. фактически создав первый микроскоп и заложив основы для создания сложных микроскопов.
Микроскоп Янсена

Его увеличение составляло от 3 до 10 раз. Каждый следующий микроскоп значительно усовершенствовал. В этот период (XVI в.) датские, английские и итальянские исследовательские приборы постепенно начали распространяться, закладывая фундамент современной микроскопии.
Усовершенствование оптики позволило Антони ван Левенгуку в 1674 г. изготовить линзы с увеличением, достаточным для проведения простых научных наблюдений.
Наряду с Левенгуком в XVII в. сразу несколько ученых занимались микроскопией. Так, Галилей (1610 г.) сконструировал микроскоп путем сочетания линз в свинцовой трубке. Декарт в своей книге "Диоптрика" (1637 г.) описал сложный микроскоп, составленный из двух линз - плоско-вогнутой (окуляр) и двояковыпуклой (объектив).

Додано (01.05.2008, 15:16)
---------------------------------------------
МІКРОСКОП (від грецького mikros - малий і skopeo - дивлюся), оптичний прилад для одержання збільшеного зображення дрібних об'єктів і їхніх деталей, не видимих неозброєним оком. Винахід мікроскопа обумовлений стрибком у розвитком оптики в XVI-XVII вв. Деякі оптичні властивості вигнутих поверхонь були відомі ще Евклиду (300 років до н.е.) і Птоломею ( 127-151 гг.), однак їхня збільшувальна здатність не знайшла практичного застосування. У зв'язку із чим, перші окуляри були винайдені Сальвинио діли Арлеати в Італії тільки в 1285 р.
В XVI столітті Леонардо да Вінчі й Мауролико показали, що малі об'єкти краще вивчати за допомогою лупи. Тоді ж у Нідерландах потомствені оптики Захарій і Ханс Янсены (1590 р.) змонтували дві опуклі лінзи усередині однієї трубки, тобто фактично створивши перший мікроскоп і заклавши основи для створення складних мікроскопів.
Мікроскоп Янсена
Його збільшення становило від 3 до 10 разів. Кожний наступний мікроскоп значно вдосконалив. У цей період (XVI в.) датські, англійські й італійські дослідницькі прилади поступово почали поширюватися, закладаючи фундамент сучасної мікроскопії. Удосконалення оптики дозволило Антони ван Левенгуку в 1674 р. виготовити лінзи зі збільшенням, достатнім для проведення простих наукових спостережень.
Поряд з Левенгуком в XVII в. відразу трохи вчених займалися мікроскопією. Так, Галилей (1610 р.) сконструював мікроскоп шляхом сполучення лінз у свинцевій трубці. Декарт у своїй книзі "Діоптрика" (1637 р.) описав складний мікроскоп, складений із двох лінз - з (окуляр) і двоопуклої (об'єктив).


 
ДжорджДата: Понеділок, 05.05.2008, 12:00 | Повідомлення # 8
Чарівник новачок
Група: Вчитель
Повідомлень: 55
Репутація: 0
Статус: Offline
C@sper, 25

Правилам"НІ"
 
сашокДата: Субота, 24.05.2008, 19:40 | Повідомлення # 9
Сьомокурсник
Група: Гриффіндорці
Повідомлень: 62
Репутація: 1
Статус: Offline
МИКРОСКОП (от греческого mikros - малый и skopeo - смотрю), оптический прибор для получения увеличенного изображения мелких объектов и их деталей, не видимых невооруженным глазом.
Изобретение микроскопа обусловлено скачком в развитием оптики в XVI-XVII вв. Некоторые оптические свойства изогнутых поверхностей были известны еще Евклиду (300 лет до н.э.) и Птоломею (127-151 гг.), однако их увеличительная способность не нашла практического применения. В связи с чем, первые очки были изобретены Сальвинио дели Арлеати в Италии только в 1285 г.
В XVI веке Леонардо да Винчи и Мауролико показали, что малые объекты лучше изучать с помощью лупы. Тогда же в Нидерландах потомственные оптики Захарий и Ханс Янсены (1590 г.) смонтировали две выпуклые линзы внутри одной трубки, т. е. фактически создав первый микроскоп и заложив основы для создания сложных микроскопов.
Микроскоп Янсена
Его увеличение составляло от 3 до 10 раз. Каждый следующий микроскоп значительно усовершенствовал. В этот период (XVI в.) датские, английские и итальянские исследовательские приборы постепенно начали распространяться, закладывая фундамент современной микроскопии.
Усовершенствование оптики позволило Антони ван Левенгуку в 1674 г. изготовить линзы с увеличением, достаточным для проведения простых научных наблюдений.
Наряду с Левенгуком в XVII в. сразу несколько ученых занимались микроскопией. Так, Галилей (1610 г.) сконструировал микроскоп путем сочетания линз в свинцовой трубке. Декарт в своей книге "Диоптрика" (1637 г.) описал сложный микроскоп, составленный из двух линз - плоско-вогнутой (окуляр) и двояковыпуклой

Додано (24.05.2008, 19:40)
---------------------------------------------
smile


ЧУВАК
 
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

Copyright MyCorp © 2024 Зробити безкоштовний сайт з uCoz